Михайло Палідович-Карпатський

0 466

У «Метриці народжених міста Миколаєва за 1904-1944 роки» записано, що 23 серпня 1914 року в будинку під номером 586 народився хлопець, якого назвали Михайлом. Його батько – Михайло Палідович, син Михайла і Марії Величків, а мати – Анастасія, дочка Івана Яценка і Марії Добушовської. Кумами, були Юліан Палідович і Марія Пйочкевич, жінка Йосифа. Хрестив і миропомазав новонародженого Михайла місцевий катехит о. Мирон Костишин.

Михайло Палідович мав братів Петра, Миколу і сестер Анну та Марію. Деякі дослідники пишуть, що батько Михайла Палідовича загинув на італійському фронті в рядах австрійської армії. Насправді, тоді загинув старший брат Михайла Петро, а його батько Михайло помер в 1924 році і похований на цвинтарі в Миколаєві.
У дитинстві Михайло Палідович вчився у народній школі в рідному місті, а потім продовжив навчання у Стрийській гімназії, тій самій, де вчився майбутній Провідник ОУН Степан Бандера. У 1933 році польський суд засуджує його на дев’ять місяців тюрми за зберігання патріотичної літератури. У 1935 році він вступає у Львівську приватну семінарію. Наступні роки вчився на курсах «Рідна школа».

У 1938 році поступає на навчання в політехніку у місті Данцігу. У березні 1939 року його арештовують разом з іншими делегатами Конгресу Українських Студентських Організацій у Польщі. У тюрмі перебуває аж до початку німецько-польської війни.

Незабаром Михайло Палідович переходить на територію Австрії, анексованої Німеччиною, де за завданням Проводу ОУН виконує обов’язки референта студентських справ.

У квітні 1941 року Провід ОУН сформував Дружини Українських Націоналістів, які складалися з двох легіонів – «Нахтігаль» («Соловей») і «Роланд». «Нахтігалем» командував Роман Шухевич, а «Роландом» – Євген Побігущий. Військовий вишкіл «Роланда» проходив поблизу міста Відня. Саме у цей легіон було спрямовано Михайла Палідовича. У липні Провід ОУН наказав М. Палідовичу прибути до Львова і зайнятися роботою з молоддю. У вересні 1941 року йому вдалося уникнути арешту гестапо, переходить у глибоке підпілля. Як членові Крайового Проводу ОУН, йому доручають редагувати видання «Бюлетня»

21-25 серпня 1943 року в Бережанському районі на Тернопільщині відбувся Третій надзвичайний Великий збір ОУН, на якому були присутні понад двадцять учасників. Це були керівники українського підпілля з усієї України. Яків Бусел, Ростислав Волошин, о. Іван Гриньох, Василь Кук, Дарія Ребет, Йосип Позичанюк, Роман Шухевич, Михайло Палідович та інші. Головою збору був Ростислав Волошин, а – Михайло Палідович. На зборі розглядалися найважливіші завдання ОУН і, насамперед, мета її – незалежна Українська держава. На нього лягло відповідальне завдання, редагування прийнятих документів.

Важливою була і робота Михайла Палідовича у випуску журналу «Ідея і Чин». Цей журнал був органом Проводу ОУН на українських землях у 1942-1946 роках. Всього вийшло десять його випусків. Редакторами перших випусків були Дмитро Маївський і Мирослав Прокоп. Михайло Палідович був головним редактором шостого випуску і підготував до друку сьомий. Він підписувався псевдонімами «Ю. М. Моряк», «Ю. М. Херсонець», «Л. М. Карпатський»

У четвертому випуску журналу «Ідея і Чин» за 1943 рік М. Палідович під псевдонімом «Ю. М Херсонець» друкує свою статтю «На зворотному пункті», в якій розглядає проблему більшовицької влади і української молоді. У наступному випуску поміщено його статтю «Одним фронтом назустріч майбутньому». В ній автор вияснює передумови утворення Української держави і необхідність єднання українських політичних сил.

Сьомий випуск журналу «Ідея і Чин» вийшов вже після смерті М. Палідовича. Тут поміщено його статтю, в якій автор розглядає перспективи відкриття другого фронту в Європі проти Німеччини. У цьому ж випуску Провід ОУН повідомляє про те, що 26 травня 1944 року Михайло Палідович-Карпатський загинув трагічною смертю.
У восьмому випуску журналу Провід ОУН помістив докладнішу інформацію про колишнього головного редактора. У ній, зокрема, говорилося, що «М. Палідович-Карпатський відійшов від нас у розквіті свого віку, коли заповідався буйний розвиток його індивідуальності. Сл. п. М. Палідович-Карпатський був людиною твердих моральних засад і не вгнутого характеру. Як людина проникливого розуму, він ставив перспективи, шукав шляхів та вказував напрямні нашому рухові, як провідний член ОУН був зразком революціонера й провідника.
Слава Героєві Української Революції!»

Більшовицькою владою була репресована родина Палідовичів.

Роман Сколоздра

Share.

Залишити коментар

Будьте першим коментатором!

avatar